Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

Сайт працює у тестовому режимі. Попередня версія сайту
Знайти
12 листопада 2010 р.

Міста-побратими Чернігова

 МЕММІНГЕН (Федеративна Республіка Німеччина)

Меммінген – це маленьке містечко, що знаходиться на півдні Німеччини на території федеративної землі Баварія (округ Швабія).

Мер: Ян Ротенбахер

Площа: 70,17 км2

Населення (2021 рік): 44 721 осіб

Перша згадка про місто Меммінгем в історичних документах датується 1128 роком, однак як місто, Меммінгем було засновано герцогом Вельфом VI у 1160 році. У 1286 році стало імперським місто та було відповідальним лише перед імператором Священної Римської імперії. На початку 1525 року саме в Меммінгені було опубліковано «Дванадцять статей» - це програма, яка була створена німецькими селянами та в якій висувалися вимоги скасування особистої залежності селян і десятини, зменшення оброку й панщини. Якщо не брати до уваги британську Велику хартію вольностей, саме «Дванадцять статей» опубліковані в Меммінгемі є першим відомим у світі зводом документів про права людини.

В часи Другої світової війни Меммінген залишився цілим та непошкодженим, саме тому місту вдалося зберегти всі пам’ятки архітектури з давніх часів, завдяки яким ми можемо поринути в атмосферу Середньовіччя.

До основних галузей економіки Меммінгена належить машинобудування, хімічна промисловість, виробництво пакувальних матеріалів, будівництво, сфера послуг, а також, не варто забувати, пивоваріння.

Цікавий факт: в 5 км від центру Меммінгена знаходиться аеропорт, який є базовим місцем для лоукост-перевізника «Wizzair». Саме звідси і сюди прибувають літаки з 12 міст Європи.

17 листопада 1994 року між містом Чернігів та містом Меммінген було укладено угоду про співробітництво в сферах культури, охорони здоров’я, спорту і туризму.


 

 

ТАРНОБЖЕГ (Республіка Польща)

Тарнобжег – це місто в Польщі, яке знаходиться в Підкарпатському воєводстві, яке розташоване в східній частині Польщі.

Мер: Даріус Бозек

Площа: 85,4 км2

Населення (2021 рік): 45 089 осіб

Назва міста Тарнобжег походить від знатного роду Тарнавських. Саме Станіславом Тарнавським у 1593 році на території села Мєхоцін було засновано місто. У 1655 році внаслідок вторгнення Швеції на територію Польщі місто Тарнобжег було повністю зруйноване та змогло відновитися лише після Другої світової війни. Під час німецької окупації Тарнобжег був важливим центром підпільної діяльності Польської Армії Крайової та Національної Військової Організації / Національних Збройних Сил. В 1944-1945, коли на територію міста ступила радянська армія, багато активістів, які виступали за незалежність Польщі, були заарештовані радянською службою безпеки та Народним комісаріатом внутрішніх справ (НКВС), після чого відбулася депортація активістів у віддалені райони СРСР. Незважаючи на це, протягом 1945-1949 рр. у Тарнобжегу продовжувались антикомуністичні операції.

З 1957 року розпочався бурхливий розвиток міста. Саме в цей період відбувається розширення сірчаної промисловості і розвивається промисловий район. В Тарнобжезі існувала шахта Махова, яка була найбільшою сірчаною шахтою відкритого типу в Європі. На початку 90-х років ХХ століття шахти закрили та видобуток сірки припинився, адже це стало економічно не вигідним.

Цікавий факт: уродженцем міста Тарнобжег був Володимир Гамерський – український галицький лікар, доктор медицини, громадський діяч, сотник Української галицької армії, симпатик ОУН.

16 березня 2004 року між містом Чернігів та містом Тарнобжег було підписано договір про співпрацю.


 

 

ОГРЕ (Латвійська Республіка)

Огре – це місто в центральній частині Латвії, що розташоване у місці впадання річки Огре до Західної Дзвіни. Місто знаходиться в 36 км на схід від столиці Латвійської Республіки – Риги.

Мер: Егілс Гельманіс

Площа: 13,6 км2

Населення (2020 рік): 23 273 осіб

Огре вперше згадується в Лівонській хроніці Індрікса в описі лівонсько-німецького військового конфлікту у 1206 році під німецькою назвою «Огер», але не як місто, а як гирло річки Огре. Однак місто Огре було засновано у 1874 році і складалося лише з декількох хуторів. Розвитку міста Огре сприяло відкриття залізничної лінії Рига – Даугавпілс у 1861 році. Саме в цей період ризькі багатії примітили спокійне, живописне місце на березі річки і почали будувати дачі, число яких дуже скоро досягло декількох сотень. Весь час існування з моменту заснування і до 1928 року Огре не вважалося містом, лише в цей рік Огре виборов свої права міста.

Завдяки своєму географічному розташуванню Огре почав розвиватись як рекреаційна зона, що стало складати основу його економіки. Поряд з Юрмалою Огре є одним з найбільших курортів Латвії.

Цікавий факт: Огре є рідним місто для більшості хокеїстів, які є чемпіонами Латвії в складі хокейного клубу «Курбадс»

19 червня 2007 року між містом Чернігів та місто Огре був підписаний Протокол намірів про торговельно-економічне та культурне співробітництво.


 

 

ГАБРОВО (Республіка Болгарія)

Габрово – місто в центральній частині Болгарії, недалеко від географічного центру країни. Розташовано на північному схилі хребта Стара Планіна, на обох берегах річки Янтри.

Мер: Климент Мінков Кунев

Площа: 233,817 км2

Населення: 59 611 осіб

Габрово виникло в середні віки як стратегічне поселення поблизу перевалів Старої планини. У 2 км на схід від міста знаходиться фортеця Градиште, яка існувала до початку VII століття. За знахідками золотих і мідних монет часів римських імператорів Костянтина I Великого (306—337 рр. н. е.) і Юстина II (565—578) археологи датують фортецю Градиште як пізньоантичну і ранньосередньовічну (з IV по VI століття).

Один з перших письмових документів, що згадують про Габрово, датується 1704 роком. У 1860 році Габрово було оголошено містом. Фелікс Каніц розповідає, що в 70-х роках дев'ятнадцятого століття «це велика майстерня, і що це місто, що живе на воді». Слава про продукцію Габрово йде по всій території Османської імперії та за її межами.

Економічну основу міста Габрово складає текстиль, трикотаж, швейна промисловість, машинобудування, виробництво пластмасових виробів, обробка шкіри, харчова промисловість.

Цікавий факт: у Габрово знаходиться єдиний у світі Будинок гумору та сатири.

29 червня 2007 року між Чернігівської міською радою та Общиною Габрово була підписана про співробітництво.


 

 

ПЕТАХ-ТІКВА (Держава Ізраїль)

Петах-Тіква – місто в Ізраїлі на крайньому півдні рівнини Шарон, північно-східне передмістя Тель-Авіва.

Мер: Іцхак Охайон

Площа: 35,8 км2

Населення (2010 рік): 211 800 осіб

Назва міста Петах-Тіква з івриту перекладається як «брама надії». Місто було засноване в 1878 році євреями – вихідцями з Білорусі, а точніше релігійними піонерами з Єрусалима. Петах-Тіква було першим сучасним єврейським сільсько-господарським поселенням в Османській Палестині, що виросло в один з найбільш густозаселених урбаністичних центрів в Ізраїлі. У 1939 році, коли населення досягло 20 тисяч осіб, Петах-Тіква отримала статус міста і з цього періоду розпочався промисловий розвиток.

Петах-Тіква має другий найбільший промисловий сектор в Ізраїлі (після Хайфи). Промисловість міста охоплює – текстилі, металообробку, деревообробку, пластики, обробка харчів, шин та інших гумових виробів та інше. Крім того, тут розташовані локальні офіси світових високо-технологічних корпорацій, зокрема IBM, Intel, Oracle Corporation та інших.

Цікавий факт: у Петах-Тікві велика частка емігрантів з України, саме їхніми руками посеред пісків збудовані сучасні житлові квартали з усім необхідним для життя.

14 травня 2010 року між містом Чернігів та місто Петах-Тіква було підписано угоду про співробітництво.


 

 

ГРАДЕЦЬ КРАЛОВЕ (Чеська Республіка)

Градець Кралове – це місто на сході Чехії, яке розташоване на річці Лабі. Річка перетинає і місто і таким чином розділяє його на два райони – Старе місто і Нове місто.

Мер: Павліна Шпрінгерова

Площа: 105,6 км2

Населення (2022 рік): 90 596 осіб

Документ про заснування Градеця Кралового як міста не зберігся, тому точно невідомо, коли було засновано місто. Першим незапереченим джерелом про існування міста є письмовий документ 1225 року. У 1225 році Градець Кралове отримало статус королівського міста і стало резиденцією королев-удів. Чому саме удів? А власне тому, що Градець Кралове було містом-подаг – це королівські міста, які чеські королі заповідали своїм дружинам. У 1762 році місто постраждало від пожежі, яку розпалили пруські загарбники. Внаслідок германізації Градець Кралове набуло зовнішніх німецьких ознак. Лише у 1851 році Градець Кралове було проголошено незалежним містом і почало розвиватись в соціально-культурному, промисловому напрямках.

Градець Кралове має великий транспортний вузол, що сприяє економічному розвитку регіону, а також місто є центром машинобудування. У Градець Кралові також присутнє виробництво встаткування для хімічної, газової, цукрової, винокурної промисловості, моторів і казанів (значною мірою на експорт). Виробляються фотоматеріали, швейні вироби, меблі. Розвинена харчова промисловість.

Вже понад 100 років у Градець Кралові виготовляються роялі і піаніно, що є невід’ємною частиною життя країни. Саме за це Градець Кралове називають містом музики.

Цікавий факт: у Градець Кралові є готель, який було названо на честь міста-побратима «Чернігів», готель до сьогодні функціонує. Так само і у нас, всім відомий готель «Градецький» було названо на честь Градець Кралового.

3 вересня 2010 року між міською радою Градець Кралове та Чернігівською міською радою було підписано угоду про партнерство.


 

 

ПРИЛЕП (Республіка Північна Македонія)

Прилеп – місто в північній частині Пелагонійської рівнини Північної Македоії за 128 км від столиці Скоп’є.

Мер: Борче Йовческі

Площа: 1194,44 км2

Населення: 66 246 осіб

Прилеп було засновано на руїнах стародавнього міста Стіберра, який був частиною Римської імперії. Незважаючи на спустошення готами 268 року Стіберра залишалась частково заселеною. Під іменем Прилеп це місто вперше згадується 1014 року як місце, де болгарський цар Самуїл помер від розриву серця, побачивши, як візантійці засліплюють тисячі його солдат, які потрапили у полон після битви при Беласиці. Місто потрапило під візантійську владу.

Згодом місто було завойовано Другим Болгарським царством та Сербією.

У XIV столітті місто було захоплено османами під предводительством Евреноса. Під контролем Османської імперії перебувало упродовж шести століть.

На початку XX століття входило до складу Сербії та Югославії та після її розпаду відійшов до Македонії.

Прілеп є центром високоякісного виробництва тютюну та сигарет, металообробки, електронної, деревообробної, текстильної, харчової та мармурової промисловості (шахта «Сівец»).

Цікавий факт: у місті Прилеп розташований Прилепський пивоварний завод, тож кожного року у Прилепі проводиться «Beer Fest» - фестиваль пива з великою відвідуваністю та різноманітними гостями, як вітчизняними, так й іноземними.

6 грудня 2011 року між містом Черніговом та містом Прилеп було укладено угоду про співробітництво.


 

 

ЖЕШУВ (або РЯШІВ)  (пол. Rzeszów, Республіка Польща)

Жешув (або Ряшів) – місто в південно-східній Польщі, адміністративний центр Підкарпатського воєводства та найбільша міська агломерація Південно-Східної частини Польщі.

Мер: Конрад Фійолек

Площа: 129 км2

Населення (2022 рік): 196 726 осіб

В Україні ми часто можемо почути назву міста Ряшів. Справа в тому, що до XIV століття місто Жешув перебувало в складі Київської Русі і тоді місто мало назву Ряшів. З моменту коли Перемишльська земля, на території якої знаходилось місто, перейшло під владу Польщі почали використовувати польську назву Жешув.

Достеменно дата утворення міста невідома, однак з історичних літописів знаємо, що Ряшів існував ще за княжих часів Київської Русі як прикордонне торгово-ремісниче місто Перемишльської землі. 19 січня 1354 року місто Жешув отримало магдебурзьке право від короля Казимира ІІІ. У 1638 році Жешув став власністю Любомирських, ставши зразковим центром шляхетських маєтків. Однак розквітати Жешув почав з того часу як став вільним місто у 1845 році. Саме отримання політичних та економічних свобод сприяло розвитку міста.

Динамічний розвиток міста перервала Друга світова війна. Під час війни у Жешуві окупаційна влада створила гетто (місце, куди німецькі окупанти звозили всіх євреїв). 2 серпня 1944 року в результаті спільних дій військ 1-го Українського фронту Червоної армії та частин 1-ї польської армії і солдатів Жешувського осередку Армії Крайової було звільнено Жешув від окупації. З приходом радянської влади на терени Польщі, зокрема і Жешува, почалися репресії проти опозиції, утримання бійців Армії Крайової в таборах НКВС і депортація вглиб СРСР.

Сьогодні Жешув є міським центром, що динамічно розвивається. Важливу роль у місті відіграють промисловість, зокрема авіаційна, ІТ, електроніка, фармацевтика та інші, а також торгівля.

Цікавий факт: найстарішою вулицею у місті є вулиця 3 Травня, на її честь щороку в Жешуві відбувається Фестиваль Паняги.

20 червня 2022 року між ґміною міста Жешув Підкарпатського воєводства Республіки Польща та містом Чернігів Чернігівської області Україна було укладено договір про партнерську співпрацю.


 

 

ЛАППЕЕНРАНТА (Фінляндська Республіка)

Лаппеенранта – місто у південно-східній частині Фінляндії, місто та муніципалітет у регіонів Південна Карелія.

Мер: Кіммо Ярва

Площа: 1723,56 км2

Населення (2023 рік): 72 595 осіб

Місто Лаппеенранта було заселено з давніх давен і спочатку сформувалося навколо мису. У місті був заснований ринок, який став настільки важливим місцем торгівлі, що генерал-губернатор граф Пер Браге молодший запропонував шведському уряду надати Лаппеенранті привілеї міста. Офіційно місто було засновано у 1649 році шведською королевою Христиною. В ході російсько-шведської війни, території Старої Фінляндії разом з Лаппеенрантою відійшла до Росії. У 1809 році було створено Велике князівство Фінляндське і «як жест доброї волі» російський цар Олександр І дозволив приєднання до Великого князівства в 1812 році.

Серед основних галузей економіки в Лаппеенранті можна виділити деревообробку, машинобудування, харчову промисловість.

Цікавий факт: на честь міста було названо астероїд 1504 Лаппеенранта.

10 січня 2023 року між містом Лаппеенранта та місто Чернігів було підписано договір про співпрацю.


 

 

ААХЕН (Федеративна Республіка Німеччина)

Аахен – місто у Німеччині, у землі Північний Рейн-Вестфалія.

Мер: Сібілла Кеупен

Площа: 160,8 км2

Населення (2020 рік): 248 878 осіб

Аахен засновано в епоху панування римлян, які у 124 н.е. заклали поселення неподалік знайдених тут мінеральних джерел. На початку Середньовіччя Аахен був резинденцією французьких королів, а у 807 році Карл Великий зробив місто столицею Франкської держави. Аахен більш, ніж 600 років був містом коронації німецьких королів, зокрема Оттона І, Лотара І, Фердинанда І та багатьох інших.

В часи Другої світової війни Аахен став першим німецьким містом, яке було взяте союзниками.

Основними галузями промисловості в Аахені є машинобудування, автоматизація, інформаційна, лазерна та екологічні технології, виробництво шин, кондитерська промисловість. В місті розташовані НДІ, лабораторії та конструкторські бюро, що спеціалізуються на розробках автомобільних моторів, електротехніки, програмного забезпечення, військової, медичної техніки.

Місто Аахен відоме своєю багатою культурною, археологічною та архітектурною спадщиною. Символ міста – Аахенський собор – у 1978 році внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО першим серед пам’яток Німеччини.

Цікавий факт: місто Аахен є державно визнаним курортом та має право на додаток до назви «Bad» (що в німецькій мові означає «курорт»), тому зустрічається також назва міста Bad Aachen. Але місцева влада ніколи не подавала запити на офіційне перейменування міста з приставкою «Bad».

13 травня 2023 року між Аахеном та Черніговом було укладено угоду про солідарне партнерство.


 

 

РЕЙМС (Французька Республіка)

Реймс – це місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Гранд-Ест.

Мер: Арно Робіне

Площа: 47,02 км2

Населення (2020 рік): 180 318 осіб

Перші згадки про місто сягають епохи галльських війн Юлія Цезаря, коли місто було фортецею племені ремів, від імені яких, власне, і походить сучасна назва міста. Стародавня назва міста – Дурокортор. З часів Середньовіччя у Реймсі розташовувалась кафедра архиєпископа-герцога Реймса, який був першим пером Франції. Реймс часто називають містом королів, оскільки саме тут тривалий час відбувались церемонії коронації. Саме у Реймсі, 7 травня 1945 року, був підписаний Попередній протокол про капітуляцію Німеччини.

Що стосується економічних ознак міста, то варто сказати, що Реймс відомий як столиця шампанських вин. Саме тут розташовані осідки найбільших виробників шампанських вин. У місті є численні тунелі, які знаходиться під містом і де, власне, відбувається дозрівання шипучого вина. Крім того, у Реймсі розташований великий авіабудівельний завод Reims Aviation, що випускає літаки загального призначення.

Цікавий факт: у відомому Реймському соборі знаходиться найбільша в Європі колекція скульптур загальною кількістю 2303 екземпляри.

У листопаді 2022 року між містом Чернігів та містом Реймс був підписаний договір про майбутню співпрацю, завершення документального оформлення статусу міст-побратимів між містами знаходиться на фінальній стадії.

8 травня 2023 року між містом Реймс та Чернігів було укладено договір партнерства за молодь та солідарність між народами.


 

 

СЕН-ДЕНІ (Французька Республіка)

 

Сен-Дені – французька комуна, що межує з Парижем, та розташована на північ від столиці.

Мер: Метью Анотін

Площа: 12,36 км2

Населення (2021 рік): 113 942 осіб

Назва міста Сен-Дені походить від однієї історичної легенди, яка розповідає наступне: «У ІІ столітті група місіонерів з Італії прибула до Галлії, щоб принести християнську віру. Серед них був Денис – перший єпископ міста». Згідно з легенд та переказів Денис прийняв мученицьку смерть і був обезголовлений на Монмартрі. Але це не зупинило його, і легенда говорить, що він пройшов з головою під пахвою до села Католок, де впав і вже був похований. Пізніше саме це місце назвали Сен-Дені.

Протягом своєї історії Сен-Дені був тісно пов'язаний з французьким королівським домом. Починаючи з Дагоберта І (бл. 603-639), майже кожен французький король був похований у базиліці. Тож міська базиліка поступово перетворилася на некрополь для французьких государів та великих діячів Стародавнього режиму.

Місто здавна було і надалі залишається важливим переходом на шляху Париж – Північна Європа, що обґрунтовує його економічний розвиток.

Цікавий факт: місто Сен-Дені прийме Літні Олімпійські ігри 2024, а саме стадіон «Стад де Франс», що розташований в місті стане місцем церемонії відкриття та закриття змагань.

22 січня 2024 року було підписано угоду про співпрацю між містом Сен-Дені (Франція) та містом Черніговом (Україна). Угода була підписана в режимі он-лайн конференції.


 

 

ВАЙТ-ПЛЕЙНС (Нью-Йорк, Сполучені Штати Америки)

Вайт-Плейнс – місто, що знаходиться в штаті Нью-Йорк (Сполучені Штати Америки).

Мер: Томас Роач

Площа: 25,54 км2

Населення (2020): 59 559 осіб (вдень населення складає приблизно 250 000 осіб)

На момент заселення території Манхеттена голландцями на початку 17 століття, цей регіон використовувався як сільськогосподарські угіддя. Назва міста White Plains, що в перекладі з англійської означає «білі рівнини», з’явилася згідно з легендами через густий туман, що висів над болотистими місцевостями біля річки Бронкс.

Економічне зростання міста розпочалося після Другої світової війни, коли центр Вайт-Плейнсу перетворився на торговий район з філіями багатьох відомих нью-йоркських універмагів та спеціалізованих магазинів. З того часу, в місті Вайт-Плейнс починають зосереджуватися великі компанії передових виробників, таких як ITT, Xylem, New York Power Authority, Heineken International та багато інших.

Цікавий факт: у місті Вайт-Плейнс народилось багато видатних людей, серед яких Марк Цукерберг (засновник Facebook).

23 січня 2024 року було підписано договір встановлення зв’язків як міст-побратимів між містом Черніговом (Україна) та містом Вайт-Плейнс, Нью-Йорк (США).


 

 

 

Анонси та оголошення

Онлайн трансляції
Бюджет участі
Місто легенд
Створення ОСББ
Чернігів, купуй рідне!